Греко-римська боротьба — європейський вид боротьби, мета якого — покласти супротивника на лопатки. В даному стилі боротьби суворо заборонено захоплення нижче пояса, підніжки.

Історія

Греко-римська боротьба виникла у Стародавній Греції. Вона відігравала значну прикладну роль у фізичній підготовці воїнів. Після завоювання Греції Римом, останній освоїв грецьку культуру. Боротьбу у римлян використовували у поєднанні з кулачним, а в боях гладіаторів — з озброєним боєм. Після заборони гладіаторських поєдинків та Олімпійських змагань, боротьба залишалася улюбленою народною розвагою.


Наприкінці XVIII початку XIX століття в Європі почала формуватися сучасна греко-римська боротьба. Основні її положення були закладені у Франції, де боротьбою в той час особливо захоплювалися і в сільській місцевості, і в містах. 1848 року в Парижі з’явилися перші арени, на яких виступали борці-професіонали.

Греко-римська боротьба є олімпійським видом спорту. Була включена в програму перших Олімпійських ігор сучасності, які відбулися 1896 року в Афінах. Міжнародний олімпійський комітет дав їй офіційну назву — греко-римська боротьба. Від 1908 року включалася в програму змагань усіх Літніх Олімпіад